Святвечір перед Різдвом: що це за свято, як його відзначають

До наших днів, на жаль, не дійшло багато традицій. Так, святвечір – велике свято наших прабабусь,  але зараз мало хто знає та пам’ятає як його відзначати. А ще якихось сто років тому це був день, шанований більше за Різдво Христове. Цьому сприяло неухильне дотримання церковних традицій, адже жили відповідно до правил церкви. Як же готувалися та проводили святвечір перед Різдвом, що це за свято було за часів наших прабабусь?

Святвечір – що то за свято?

Святвечір – це вечір перед Різдвом. У минулі часи він був однією з улюблених урочистостей. Як діти, так і дорослі чудово знали, коли починаються святкування. Ці обряди були святими, їх шанували століттями. 

Насправді, святкується святвечір кілька разів на рік. Напередодні Різдва чи навечір’я починається 24 грудня. Ось він і називається Святвечір. Має він і інші назви: Святий вечір, Багата кутя, Вілія.

Але були ще церковні свята, коли дотримувалася така сама традиція: Василевий Святвечір – перед Василем, та перед Богоявленням – 5 січня(вечір перед святом Водохреща).

Як підготуватися до святвечора

Свято припадає на піст, який називається «Різдвяний» і розпочинається 15 листопада. Тому від м’ясної їжі суворо утримувалися. Також не вживали протягом цих п’яти тижнів та інші скоромні продукти, такі як яйця, топлене та вершкове масло, кефір, сир, сметану, всі продукти з молока, рибу. Харчувалися рослинною їжею: картоплею та грибами, соліннями, кашами з круп на воді, хлібом.

Святвечору передувало прибирання. Весь будинок треба було впорядкувати, вимити і прибрати навіть віддалені кути. Самі люди теж милися, одягали ошатний одяг. Не лише тіло, а й думки треба було очистити. Перед святковою трапезою молилися перед іконами, запалювали свічки, дякували Богові.

Святвечір у православних

Пост, що передує Різдву, закінчується саме на святвечір, з появою першої зірки на небосхилі, ввечері. До цього часу православну їжу не приймають. Ця традиція пов’язана з легендою про Віфлеємську зірку, побачивши яку люди дізналися про народження Спасителя, Ісуса Христа. Весь день 24 грудня віруючі дотримуються найсуворішого посту, п’ють лише воду. Так продовжується до вечора. А коли настає ніч і стає видно перші зірки, накривають стіл і кладуть трохи сіна, що символізує ясла – місце народження Ісуса.

Кількість страв має дорівнювати дванадцяти. Саме стільки учнів-апостолів було у Спасителя. Тут наставав час скуштувати кутю і прочитати молитви.

Католицька традиція

Суворий піст відзначається лише у православ’ї. У католицтві він не обов’язковий, але бажаний. У Європі святвечір відзначають у родинному колі, збираючи всіх родичів за одним столом. Ласують все ж пісними стравами, тому що основне свято ще не настав. Починаючи трапезу, слово бере голова будинку. Прийнято читати Євангеліє, а саме ту частину, де описується Різдво. І лише потім можна приступати до частування.

За традицією за столом залишають порожнє одне місце, де стоїть посуд на випадок раптового гостя. Католики заздалегідь заготовляють для цього свята облатки- це особливі хлібці з житнього борошна. Їх кришать і частують гостей. Той, хто смакує такого хліба, дякує всім присутнім, бажаючи добра.

Святвечір перед Водохрещем

Православні віруючі й донині вшановують традиції так само, як і наші прадіди. Вже згадувалося, що святвечір буває не лише раз на рік. Так, його відзначають перед іншим великим святом – Хрещенням Господнім. Із цим днем ​​пов’язані різні цікаві обряди. Наприклад, шанували померлих родичів. А ось нечистій силі доводилося несолодко в Хрещенський святвечір.

У деяких областях дотримувалися такого звичаю: молоді чоловіки били по воротах мітлами і кричали на всі лади, таким чином, проганяючи нечисту силу. Усією сім’єю збиралися за накритим столом. Традиційні страви свята – кутя, кисіль, млинці та каша з гороху. Також на столі горіла свічка, а також стояло блюдце з їжею для померлих родичів. Як видно, обряди на святвечір на Водохреща подібні до Різдвяних.

Прикмети Святого вечора

Коли наступав святвечір, брали свічку з воску і шепотіли змову-ворожіння: «Гори, свічка, праведне сонце, світи душечкам у раю і нам, живим, грій землю-матінку, нашу худобу, наші ниви». Якщо полум’я горить рівно і спокійно – до врожаю і всякого благополуччя і успіху, а якщо хитається та хоче згаснути – хорошого приплоду не чекай.

Як вечоріє, дивилися на небо. При ясному небосхилі та безлічі зірок чекали літа ягідного, щедрого, а корови, свині та кози принесуть багато приплоду.

Завірюсі перед святвечором раділи – хороша прикмета для бджіл, буде в достатку меду.